Літературне читання вважають однією із складових елементів галузі мови та літератури. Основна мета – це процес розвитку особистості дитини за допомогою процесу читання та формування у молодшого шкільного віку читацьких компетентностей, які в подальшому стануть основою розвитку компетентностей пізнавального та комунікативного характеру. Ще цей процес називають знайомством з дитячою літературою та поступовим переходом до більш глибокого її вивчення у подальшому навчанні в школі.

Компетентність читання базується на тому, що поєднуються знання, уміння, навички, формуються відношення ціннісного спрямування учнів під час літературного читання. Такий процес навчання впливає на те, що діти самостійно вчаться читати, творчо проявляти себе, розвивати мовленнєвий апарат, розширювати запас слів, формувати моральні та етичні уявлення, любити літературне мистецтво т.д.

Головне завдання уроків літературного читання – формувати в учнів навички читання, знайомити їх з різноманітними творами літературного походження на основі образів художнього спрямування, цінності соціального морального етичного характеру, вчити школярів розуміти та аналізувати тексти, при цьому використовувати літературознавчі терміни та поняття.

Головна увага приділяється мовленнєвими навичками процесів розвитку творчої діяльності в літературі, тому, як діти вміють висловлювати особисті думки. Додатково за завдання ставиться навчити учнів самостійно працювати з книгами, займатися пошуком необхідної інформації тощо.

Навички у читанні знадобляться учням протягом всього їхнього життя.

Літературне читання, як і будь-який інший предмет, в своїй основі побудований на різноманітних принципах. Виділяють:

  • тематичний (займається тим, що ознайомлює учнів з різноманітними сферами життєдіяльності людей; розширює світогляд, поповнює знання з різноманітних тем, показує їм різноманітні цінності людей, такі як любов до довкілля та його складових).

  • естетичний (підбирає твори в залежності від їх цінності в естетиці; вони формують гармонійність, красу, особисте відношення до дійсності);

  • літературознавчий (сприяє ознайомленню та вивченню понять літературного характеру);

  • комунікативно – мовленнєвий, ключовий ( впроцесі обговорення творів різних жанрів школярі будуть вчитися встановлювати, зв'язки міжособистісного характеру, читанню вголос, про себе, буде ставитися вимова, розвиватися розуміння тексту та його смислове навантаження, уважно слухати, розуміти та пробувати виражати особисті враження на рахунок прочитаних творів, вести діалоги тощо).

Перші два принципи є головними у підборі книг для дитячого читання.

Центральним компонентом є слово та його значення у певному контексті. Діти будуть вчитися процесу аналізу, інтерпретації творів, пробувати характеризувати художні образи за допомогою висловлених автором думок. Саме тут учні ознайомляться з поняттям ідейності,сюжетної лінії, дізнаються про персонажів творів тощо.

Літературне читання сприяє формуванню читацьких та мовленнєвих умінь, які в майбутньому дуже допоможуть дітям будувати власну мову.

Джерело https://vseosvita.ua

Источник: Анатолий Валтасар 27 грудня 2018