Відповідно до статті 50 Податкового кодексу, у разі, коли у майбутніх податкових періодах(з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів зобов’язаний:
або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми подання такого уточнюючого розрахунку;
або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Крім штрафів платник податків зобов’язаний самостійно розрахувати суму пені. Відповідно до статті 129 Кодексу пеня нараховується, зокрема, у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого платником у разі виявлення його заниження ( у тому числі за період адміністративного або судового оскарження).
Пеня нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (нині 7,75). Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок державного казначейства або в інших випадках погашення податкового боргу.
За матеріалами ДПІ у Черкаському районі
